Описание
01. Alabama Woman Blues (5:06)
02. Can’t Let You Do It (3:51)
03. I Will Be There (4:38)
04. Spiral (5:04)
05. Catch The Blues (4:52)
06. Cypress Grove (4:50)
07. Little Man, You’ve Had A Busy Day (3:12)
08. Stones In My Passway (4:03)
09. I Dreamed I Saw St. Augustine (4:02)
10. I’ll Be Alright (4:23)
11. Somebody’s Knockin’ (5:11)
12. I’ll Be Seeing You (5:01)
У роботі над новою платівкою живої легенди рок-музики взяли участь знакові фігури в світі рок-музики, під стать самому Клептону — продюсер Глін Джонс і художник сер Пітер Блейк. Глин Джонс знаменитий, в першу чергу, своєю співпрацею в сфері звукозапису з такими колективами як The Rolling Stones, Led Zeppelin, The Who, а також роботою над альбомами Еріка Клептона «Slowhand» (1977) і «Backless» (1978), що стали одними з кращих робіт в дискографії легендарного музиканта. Сер Пітер Блейк відомий, крім іншого, як оформлювач рок-альбомів і перш за все, самого знаменитого з них — конверта пластинки The Beatles «Sergeant Pepper’s Lonely Hearts Club Band» (1967).
Про початок запису нового альбому Еріка Клептона вперше було оголошено 18 лютого, і лише через три місяці «I Still Do» був випущений в форматах подвійного вінілового диску і стандартного CD, що включають в себе дванадцять нових композицій, виконаних корифеєм блюз-року.
Новий альбом скомпонований за формулою, схожою з попередніми роботами музиканта — кавер-версії пісень улюблених авторів маестро доповнені двома новими композиціями Клептона плюс аранжування народної пісні «I’ll Be Alright». Однак, загальний настрій альбому «I Still Do» в корені відрізняється від розслаблено-сонячного диска «Old Sock» (2013) і енергійного триб’ют-альбому «The Breeze: An Appreciation of JJ Cale» (2014 року), присвяченого пам’яті музиканта і друга Клептона Джей Джей Кейла — нова робота маестро просякнута духом меланхолії і смутку трохи менше, ніж повністю.
Блюзовий стандарт, що відкриває альбом, — «Alabama Woman Blues» — кавер-версія композиції Лероя Карра 1930 року — повільний, тягучий блюз створює відповідний настрій у слухачів. Наступна композиція Джей Джей Кейла «Can not Let You Do It» навпаки — легка динамічна і мабуть, сама енергійна річ на всьому диску, що нагадує за настроєм альбом «Slowhand». Третій трек «I Will Be There» — атмосферне напівакустичний номер, в якому разом з Клептоном співає і грає на гітарі Ед Шіран (Ed Sheeran).
Композиція «Spiral» — одна з двох композицій, складених Клептоном для цього альбому — безумовно, краща на диску. Фірмовий «клептоновскій» блюзовий риф обрамляється вивірено точним акомпанементом і в міру емоційним вокалом маестро. Драйв спочатку неквапливої речі і розміреним темпом вокалу поступово наростає і, досягаючи емоційного піку, повертається до початкового блюзового програшу в стилі slow hand.
Тему блюзу як стану душі продовжує у середньому темпі акустична боса-нова «Catch the Blues» з соковитим жіночим бек-вокалом, що інколи вторить співу маестро, а іноді на рівних солірує з ним. В результаті — одна з найкрасивіших пісень альбому і друга композиція авторства Еріка Клептона на «I Still Do».
І після невеликого перепочинку — знову класичні блюзові мотиви. Кавер-версія композиції однієї з легенд «американського дельта-блюзу» першої половини ХХ століття Скіпа Джеймса «Cypress Grove». Починаючи з цієї композиції альбом представляє собою неквапливі блюзи з текстами, що оповідають про тяготи життя і очікуванні смерті, як позбавлення від цих тягот ( «Stones In My Passway» Роберта Джонсона, народної «I’ll Be Alright», «Somebody’s Knockin» Джей Джей Кейла), що чергуються зі світлими баладами — колискової «Little Man, You’re Had a Busy Day», «I Dreamed I Saw St. Augustine» Боба Ділана і фінальної» I’ll Be Seeing You «.
З приводу останньої композиції сам Клептон висловився так: «Якщо у мене більше не буде альбомів … то це навіть щось типу прощання. Але я вже прощаюся дуже довго! «
Складно судити з боку, чим викликані смуток і меланхолія містера Клептона, домінуючі на його новій платівці, але ризикну припустити, що події останніх років життя маестро років знайшли своє відображення в альбомі «I Still Do»: в липні 2013 року помер Джей Джей Кейл, з яким Клептон дружив ще з шістдесятих років минулого століття і записав альбом «The Road to Escondido», в жовтні 2014 го пішов з життя колишній учасник групи Cream Джек Брюс, а в травні 2015 помер легендарний блюзовий виконавець Бі Бі Кінг — один з музикантів, що зробили вагомий вплив на Еріка Клептона в період його становлення як гітариста. До того ж в квітні минулого року самому Клептону виповнилося сімдесят років — є від чого засумувати і задуматися про вічне.
Однак, слід зауважити, що на альбомі немає жодної ноти, що свідчила б про розпач чи драматичний надрив музиканта — до честі маестро, платівка геть позбавлена пафосу і наповнена умиротворенням літньої людини, яка розповідає про життя і яка багато чого побачила на своєму віку. Легкий відтінок смутку надає альбому особливу, довірчу атмосферу особистої причетності слухача до музичної сповіді живого класика рок-музики і робить альбом «I Still Do» найособистішою працею Еріка Клептона за всю його музичну кар’єру, що триває вже понад півстоліття. Назва альбому допускає різні варіанти перекладу ( «Я все ще роблю це», «Я все ще в справі», «Я все ще тут») і тим не менш, будь-яке з цих трактувань якнайкраще характеризує особливе місце цієї платівки в житті музиканта і самого Еріка Клептона в світовій музичній культурі нашого часу.
